Колекція спостережень: ім’я сина; про тітку з мечем; про інтеліґентів і гівно

Мій син Андрій - цілком вже повнолітній і повнорозмірний (близько 190 см) пупсик, в той час як Арсену - сину сестри - 5 років і наша мама проводить з ним багато часу. Так що коли завітали сьогодні до неї, вона звернулась до сина (мого): "Ой, Арсенчику!" На що той зауважив: "А раніше я весь час був Павликом". І додав філософські: "Напевне, Андрієм я вже ніколи не буду..."

***

Син вичитав в інтернеті - а я щойно пересвідчився на власні очі: відома монументальна фігура в Києві на тему "враг не пройдет!" грозить мечем не куди попало, а на північний схід. Отакої!

***

І, нарешті - бруднувате і малопристойне. Але - житєйське, житєйське...

( «И немедленно выпил...» - якщо розумієте, про що я :-) )