«слова»: Сергій Жадан: із давніх поетичних збірок

Пам’яті В.К.

Погода, погода, повільно сідає на руки,
мов навчений птах, облітаючи пастку міґрацій.
Суботня утома і гострі липневі сполуки
все більше помітні
в примхливому диханні станцій.

Ще поночі тягнеться в небі оголений протяг.
Вгортаються в тишу дерева — коричневі, темні.
Твої сновидіння, зібравши розкиданий одяг,
ідуть повз ремонтні склади
і забуті майстерні.

Іще вартовий стереже павутину за вітром,
ламаються відстані — що я у цьому порушу?
І тихий Господь вимикає, виходячи, світло,
і точеним шприцом
із тебе витягує душу.

Добірка на «словах»

Тоталітарна стилістика

Натрапив у мережі на добірку картинок-співставлень. Здавалось би, все очевидно і давно відомо, але в такому комплекті — як круто! І красиво! Ось одна:



Решта — в блозі Олексія Мазура (під статтею). Настійно раджу.