З прекрасного. Родинні спогади

Чоловік маминої двоюрідної сестри — дядько Михайло — з панського роду, чий маєток був в селі Гудаловка під Липецьком (саме звідти родом марксист Г.В.Плеханов — то каже дядько, що в юності Г.В. був у його діда кучером). Маєток було спалено в 1917-му, але дядьків дід з родиною жив-хазяйнував там аж до розкулачення у Сибір в 1930-му.

А в 1961-му батько повіз малого Михайла разом з братом в родинне село. То селяни, завидівши їх, казали поміж себе: "Барин приехал". Виставлено було селянам ящик горілки з закускою — пили-їли-дякували і, як то кажеться, ламали шапки перед барином.

Однак, вперше чую про стійкість таких традицій за совєцьких часів. Але ж!

Черговий поступ прогресу

"Остановись, прогресс! Ты прекрасен" (Андрей Кнышев).

Пише "Газета.ру": "Растущая сопротивляемость бактерий антибиотикам представляет не менее серьезную угрозу, чем терроризм, считает главный врач Англии профессор Салли Дэйвис...

По словам Дэйвис, всего через 20 лет самые обычные операции могут стать смертельно опасными, если будет утрачена способность бороться с инфекциями.

«Если мы не примем мер, мы можем практически откатиться к ситуации XIX века, когда люди умирали из-за заражений после самых простых операций. Мы потеряем возможность пересаживать органы и пользоваться многими из доступных сейчас способов лечения рака», — предупреждает Дэйвис..." — http://www.gazeta.ru/science/news/2013/03/11/n_2792857.shtml

А все правильно! Чому вирішили-сьмо, що відкривши антибіотики, ми остаточно захистились від злих бацил? Природа не дурна — і на всякий виверт людини знаходить підходящий штопор. Задля встановлення рівноваги, ага. Так що відкриття нових антибіотиків в ґлобальному сенсі теж нічого не змінить, так думаю.

А загроза звичайного, "бомбістського" тероризму, між тим, також зростає.