Лінґвістика як імперативна дисципліна

За мотивами обговорення наступної тези maksymus'a: "Це слово-паразит, схоже з українським новоділом наразі..." - http://ua-etymology.livejournal.com/275052.html?thread=3693676#t3693676

Не можу не процитувати найсильніші тези цього автора, висловлені по ходу диспуту (виділення моє): "...немає такого слова в літературній мові, це діалектизм, неоковирний поза власним контекстом. Так само немає в літературній мові слова співпадає, попри дуже широке вживання, відтак не має значення «тому». Не існує слів перемовини, цьогоріч. Дочасний не має значення «достроковий». І т. д.", "Навзаєм не має додаткових значень, це західноукраїнізм, що цілком може використовуватися в певних контекстах,..."

Як це "не існує слів" - якщо вони реально вживаються? Як це "не має значення", якщо саме таке значення мовці надають певному слову - а співбесідники це значення сприймають? Як це "може використовуватись в певних контекстах" - а в решті контекстів, значить, мені не вільно використовувати це слово?

Ясно, що йдеться про невідповідність реального стану речей певному канону, зафіксованому лінґвістами. І, залишаючи поза увагою питання плинности цього канону, я би сформулював наступним чином: хто ці люди? які вони мають підстави вимагати від мене відповідности моєї мови їхнім канонам? чому я маю зважати на такі вимоги?

Мій варіянт відповіди: це грамотні вчені (зокрема, maksymus, чию фахову кваліфікацію я, без жодної іронії, не ставлю під сумнів), які проводять точку зору, що їхня наука годна не тільки досліджувати мовну реальність, але й має право накидати цій реальності певні правила. Отака от цікава перверзія у відношенні науковців до предмету свого дослідження - наскоро й не можу привести прикладу якоїсь иншої дослідницької дисципліни з аналогічними нюансами у ставленні до реальности.

Видається зрозумілим, що причиною такого стану справ є правові і політичні чинники - так, скажімо, у Франції свого часу жорстко витравлювались діялекти (не скажу, чи нічого не переплутав - але чув саме про таке). Але в цитованому обговоренні політика відсутня - автор, наскільки можу судити, не апелює ні до яких арґументів, окрім "чисто наукових". Як же він в такому випадку обґрунтовує імперативність власних тез? М-м-м-м...

Це фантастично! Виявилось, що я не іхтіолог

"Здесь слишком много сквозняка, / Но слишком сильный дух;
Здесь много старых женщин, / Они все читают вслух;
Ко мне подходят люди / С намереньем разбить мне нос,
А ты удивлена, отчего я не живу здесь -
Милая, ты знаешь, / Мне кажется, это странный вопрос..."
Б.Г., з альбому "Ихтиология"

Вляпався ото в мовну дискусію - ніяк не вигребусь з неї :-( Але хочу поділитись інтелектуальними здобутками, так би мовити. Це може видатись занудним, тому ховаю під кат прекрасний тред, де мені пояснюють, що я не знаю значення слова, вживаного мною змалку, і що це слово насправді значить - цілком природно, що робить це людина, яка дізналась сенс обговорюваного слова десь так "після університету", по словниках.

( Отакво! )