Буваю в залі (ну, такий собі спорт-підвальчик), де перед нами — жіноча група, сусідство з якою зовсім не тішить моїх друзів. Але, зауважили вони, коли приходжу я — оцих попередниць частенько просто нема. Так було тричі підряд, потім я пропустив (у цю середу), а підʼїзджаємо учора — дівок знову нема.

— А в середу були? —питаю.

— Були.

— Яку, все ж, цікаву соціяльну функцію я виконую! — кажу.

— Ага — опудала, — уточнює товариш.
Як я й писав не так давно:
http://p-dzikovsky.dreamwidth.org/125168.html

Отже, в середу у дочки вистачило розуму взяти пса з собою до метро — це близько 20 хв. ходу від дому — і там лишити, щоб біг додому. Увечері того дня його підібрали добрі люди — сидів при вході в метро і плакав-скавулив. Причому, кажуть продавчині з крамнички навпроти, йти нікуди не хотів.

Дочка верталась вже після цього, пошукала там і не знайшла. Ми дууже сумували і шукали його в четвер-п'ятницю, але силами дочки-сина, які не змогли. Сьогодні ж пішов я, спитав у продавщиць, вони дали мені телефон добрих людей, які його взяли — словом, оце недавно пса нам привезли-вернули. Величезне їм спасибі!

А що ж пес? Пес, кажуть добрі люди, всі ці дні сумував, зато опинившись біля дому, проявивив цілковитий спокій. Звісно, він зрадів мені, признав свою фіртку, але, на загал, не було ніякої аж такої щенячої радости. Просто життя його отак от раптом наладилось і можна нормально жити далі. І хто він після цього?
Їду маршруткою. Поряд дві жінки-вчительки розмовляють між собою — українською. Розмовляють і розмовляють. Тут в молодшої з них дзвонить телефон і вона якийсь час балакає по-російські з якоюсь своєю тіткою. А як закінчує, то далі ці дві вчительки продовжують свою розмову російською — так само невимушено, як до того говорили по-нашому.
Так само винятково нетривіяльний, розумний, плодовитий значимими словами-ідеями. І так само по-людськи неприйнятний (в силу инших причин — але ж ми таки цілком різні з нашими північно-східнними...)
Якщо в дверях два замки і один з них закритий, то другий веде себе точнісінько так, як замок, який заклинив — в крайньому положенні вдкривання щось скрегоче, а двері при цьому не відчиняються. Схоже, не допомогло б навіть вирізання його болгаркою (двері стальні), але це тільки гіпотеза.

Треба відрізняти гіпотези від достовірних емпіричних спостережень. Отак от.
Принаймні, надовго.

Отже, збирав на днях огірки на селі і на стежці біля грядки знайшов золоту обручку, яка за декількома істотними ознаками є моєю, загубленою 11 (одинадцять, прописом) років тому. Звісно, теоретично можливо, що якась сусідка на днях посіяла, але одна не признається, инша не носить обручку, а більше, наче, ніхто там і не міг би ходити.

А сьогодні син згубив у лісі повідок до пса. Так що тепер матимемо там постійний сімейний квест, доки не знайдемо. Я вже спробував — поки ні, але хоч вернувся цілий (це якраз той ліс, де я навесні покращив собі ногу :-))

Чи ж не ура?
Мусолять-обговорюють слова Наді Савченко — недоречні, неправильні, ай-ай-ай! Що Куля далеко не ідеал було ясно ще під час енного її сухого голодування, але, перепрошую, які маємо альтернативи? Клоуни під куполом (450 за дууууже коротким списком гіпотетичних винятків), АП. кабмін, обласні намісники, шоу у Савіка — всі-всі вони прекрасно говорять — і шо? Хтось із цих прекрасномовних заслуговує на державну посаду в більшій мірі, ніж на тюрму із тотальною конфіскацією майна (включно з прихлєбателями і родиною до третього коліна)? Ха....

Хто я?

May. 24th, 2016 09:09 pm
Друг-лікар, якому часом подзвонюю після аварійних інцидентів і операцій останніх двох років, весь цей час, по відчуттю, доволі виразно бачить мене по телефону. Ну, відчуття, то таке... Але ж сьогодні він точно вказав мені на місце, яке чешеться і турбує — при тому, що ні не бачив мене особисто, ні моїх ренгенів, ані навіть не було між нами розмов про конкретну геометрію ушкоджень і проблем.

А хтось казав, що чаклунів не існує. Бу-га-га.

Хоча можливі і варіянти. Як в боянистому анекдоті, де ветеринар з дружиною приходять до лікаря. Той:
— Що вас турбує?
— О! Та коли до мене звертаються, я ніколи не питаю "що вас турбує?", а розбираюсь сам, — обурюється ветеринар. На що лікар мовчки його оглядає і виписує жінці рецепт. Та:
— А якщо не допоможе?
— Тоді забийте його, — каже лікар.

Відтак, якщо мій друг — ветеринар, то хто тоді я? Телефонна тварина???

P.S. Казав инший друг (вже колишній), що сучасна наука своїм виникненням завдячує середньовічній інквізиції, яка випалила всіх скільки-небудь вартісних відьм і чаклунів. А хто залишився — то тепер вчені...
Розповідає давній львівський друг, чиї батьки родом з далекої Росії. Дідо його був з сибірських козаків (їх станиця зараз на півночі Казахстану) і наприкінці 80-х приїхав в гості до Львова. Каже йому дочка (мама друга): "Если чего не поймешь, не стесняйся, переспроси, люди тут отзывчивые". Дідо пішов гуляти, повернувся годин через кілька і: "Да что ж тут непонятного? Мы всегда так говорили."

А сама мама свого часу від школи аж до технікуму прожила під постійні кпини на її "неправильный русский". То вже аж по заміжжю вирішила вивчитись "правильному русскому", вивчилась, заговорила, а згодом приїхала до Львова — і все-все розуміла, але й слова не казала українською.
Пише Taras Ganzha:

"батько омериканського інструктора (син зараз в Яворові):
"син каже, у вас там всі волають шо кругом зрада.
я вам про в'єтнам можу таку х**ню росказать, шо ваша х**ня - це просто дєццькій лєпєт.
і наші генерали не були підкуплені в'єтконгом. вони просто далбайоби".

https://www.facebook.com/taras.ganzha.7/posts/587431944692964

Українські фашисти (чи то пак нацисти? не плутати із звичайними націоналістами!), які воюють з ворогами на Сході, вирізняються агресивними татуюваннями (нерідко - символікою Райху і гаслами на кшталт "100% rasist"). При всьому тому - цілком нормальні пацани. Багато з них з Донбасу і Криму. А є й правдиві "москалі". Відтак, чи не переважна більшість цих страшних бандерівців - російськомовні.

Одеса

May. 3rd, 2014 12:36 am

Сьогоднішні події там - абсолютно знакові. Як пише одесит:

"Одесса причастилась Майданом. Видел хипстеров с накрученными усами, за 5 минут сменивших айфоны на напалм, дам с маникюром под сто евро, долбивших брусчатку стулом модного кафе, негра, орущего на сумасшедшую красную старушку "я тоже фашист?". Теперь мы точно часть Украины. Но не той с симулякрами-вышиванками, а молодой, злой и динамичной. Без сегодняшней мясорубки было нельзя, увы" - https://www.facebook.com/sergei.borovsky.1/posts/509083382524836


Прикметне зауваження про "симулякри-вишиванки" підтверджується жорстоким фактажем:

"Когда из торгового центра Афина бойцы Сокола выводили засевших там пророссийских активистов, толпа была готова их разодрать. Чудом удалось отправить их в спецмашинах в отделения милиции. Люди кричали: - Проваливайте в свою Россию! Что вы делаете с Одессой??? Одесса - это Украина, подонки!

Я никогда раньше не видела тех, кто вышел сегодня на улицы! Это не те, кто выходил с нами на одесский Майдан! Это жители Молдаванки и Пересыпи. Это они мне кричали: - Что ты их защищаешь? Только самосуд! Пусть менты отдадут их нам! Почему они прячут лица? Почему мы должны бояться ходить улицами нашей Одессы???" - https://www.facebook.com/zoyakazanzhy/posts/10202549263433955


Це вже трохи инша Україна-Русь. Нова. Новоросія.

Таки ж! Словосполучення не зовсім нове, але, судячи по гуглу, вкрай маловживане. Напозір - оксюморон, але ж, по суті, щира правда.

Так і відкриваються несподівані грані реальности :-)
Цікава історія про русофіла, який 1-го березня разом з дочкою перебрався жити з Києва в Росію — і вже вернувся. Не знаю, чи правдива, але виглядає цілком правдоподібною: http://strukova-mv.livejournal.com/275570.html

Цитата: "...классная вызвала отца и заявила, что если дочка будет врать публично и дальше (мы же знаем что в Киеве делается НА САМОМ ДЕЛЕ) то учится ей будет тяжело..." — оце 100% :-))) Бо ж пару тижнів тому Ліна була в Москві і спілкувалась з любимим (і взаємно, без іронії) двоюрідним братом (україцем по батькові, до слова). Брат каже: "Крещатик весь разрушили". Ліна: "Нет, я там была позавчера, сгорел дом профсоюзов и часть дома на Грушевского, все остальное целое". Брат: "Нет, я знаю, нам показывали — Крещатик весь разрушен. А тебя зомбировали".

Так що в Росії дійсно знають, як воно у нас НАСПРАВДІ.
Підходить до мене під час пікету старлей - хоче вчергове поговорити про дозвіл на мирне зібрання, яке оце відбувається (в зоні його відповідальности, вочевидь).
- Слава Україні!!! - кажу.
- (мент зам’явся) Ну, я ж на службі.

А взагалі, отак от їх вітати - завжди весело. Рекомендую :-)
Заслон біля готелю "Національний" зроблено з рейсових маршруток (все це добро щільно заліплено стікерами Майдану), поряд з якими стоїть кволенький ряд ВВ - хлопи в шоломах, але без масок і доволі дружелюбні. Один - так просто в мештах. На морозі, бідака.

І на захист дєдушки Лєніна у них не знайшлось кількасот беркутят - а тиждень тому влада ще могла собі це дозволити.

Словом, силові ресурси Ялинковича виглядають близькими до вичерпання. Хоча, звісно, там ще можуть бути казна-які страшні сюрпризи по підворотнях :-(
Під Шевченківським судом, де Андрію Дзіндзі виписали 2 місяці арешту (для порівняння - ось кого відпускав той самий суддя: https://www.facebook.com/pavlo.podobed/posts/10202346043469011 ), чоловік розрізав поліетилен на упаковках бруківки, які лежали там поряд - ну, про всяк випадок - то його мало не побили як провокатора. А Дзіндзю тим часом засудили і вивезли - і виспівування славня на Майдані чомусь не зупинило злочинну донецьку кліку. Навіть і не знаю - чому ж ця влада так слабо прислухається до думки народу?

Анекдот якраз про це.

"Сидят Гитлер и Муссолини, беседуют.
- Адик, ты видел этих антифашистов?
- Беня! Это пиздец!"
Ориґінальне відчуття. Але, при цьому, і важлива соціяльна функція!

А майдан цього разу зовсім не такий, як в 2004-му. До суботи був ніякий, а від неділі - вже реально бойовий. Тоді такого не було.

Кеп!!!

Dec. 1st, 2013 02:28 am
Таки ж починається правдивий майдан, судячи по всьому. Для мене це цілковита несподіванка, але що є, то є - народ перейшов від безглуздої тусовки навколо безглуздих сцен до організації протестних виступів - в цю ніч на Київ їдуть тисячі і тисячі (а й тут вже чимало народу). Отже, тепер є сенс помайданити по-справжньому.

Ех!
Найважливіше: противники евроінтеграції дуже багато серють. Годині о сьомій вечора ми з колєґами пішли з Европейської площі на Михайлівську - як там? А там ніяк, пустота - похмурі юнаки розбирають декорації. Тим часом весь верх Трьохсвятительської з обох боків заставлено біотуалетами. Я нарахував їх 95. А де ще 5??? А якби хтось із мітингарів обісрався за браком кабінок? Жах.

В юрбі лідерів опозиції першим виступати на сцену виходить Віталій Кличко. І каже: "Слава Україні!" Хто чув таке від майданних політиків у 2004-му?

Між тим Тягнибок говорить українською значно краще і жвавіше, ніж Кличко. Хоча найцікавішу політичну промову промовляє лідер "Гайдамаків" Олег Ярмола (трохи шкода, щоправда, що я забув, про що він там балакав). А тим часом один Сергій Василюк (з "Тіні Сонця") з гітарою співає і заводить публіку сильніше, ніж цілі "Гайдамаки" - це взагалі парадокс.

Тілівізєр каже, що понад 300 прихильників евроінтеґрації зібрались у Луганську і там навіть були якісь сутички. Ви можете уявити таку новину в 2004-му році? Так отож.

А львівський друг, який прилетів був до Києва (літаком, щоб менти не зупинили на шосе) 23.11.2004, каже, що ще не готовий до майдану, але за рік, вочевидь, буде в сам раз, Так що чекаємо на веселу осінь 2014-го.

Так!

November 2016

S M T W T F S
  12345
6789101112
131415161718 19
202122 23242526
27282930   

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 19th, 2017 11:34 am
Powered by Dreamwidth Studios