Вкрай цікава стаття про, сказав би, "зворотній бік націоналізму". Сам я нехтую толерантність і цілком солідаризуюсь зі згаданою в тексті тезою "чим більше толерантности, тим меньше Литви", але реальність жорстка і за все слід платити. Щось за щось, як то кажеться :-( І краще би знати ціну наперед і не проторгуватись.

http://krotov.info/libr_min/03_v/en/zlova.htm
Перепост [livejournal.com profile] ovolkych'a: http://ovolkych.livejournal.com/84031.html



Що до "СС". Наскільки знаю, закони Рейху забороняли инородцям служити у Вермахті. Відтак будь-хто, хто вважав за потрібне боротись з Совєтами - куди би мав податись? От і були створені для добровольців суто фронтові частини під маркою "СС". Або прошу мене поправити.

Ні, я не прибічник фашизму, більшовизму чи инших тоталітарних ідеологій. Ні, я не аґітую за СС - я просто змушений терпіти такі символи на цьому демотиваторі. Війна - брудна справа і дуже шкода, що та війна досі так і не вийшла до решти :-(
Черговий братський привіт - фільм "Матч". Реакція націоналістів? Заборониииииити!!!!!!

Для роздумів-порівняння - коли останнім часом в Центральній і Східній Україні загострились антиросійські настрої? Вперше на моїй пам’яті - після Тузли. Вдруге - під час помаранчевих подій, яко реакція на очевидне тогочасне хамство з Москви. І раз, і другий - без якої би то не було націоналістичної аґітації, що характерно.

Відтак, якою мала би правильна - в сенсі, ефективна! - реакція радикальних українських націоналістів на всі ці "Матчи" і "Гости из будущего - 222"? Піарити, піарити і ще раз піарити таке кіно-гівно. Дивіться, дітки, дивіться - що про вас думають-показують брати. Ось хто ви для них! Ага? Не ага? То подивіться ще, до повного ага. На здоров’я!

І це була би вкрай жорстка реакція - в сенсі реального розпалювання ворожнечі. Замість цього люди, які декларують непримиримість, демонструють не знаю як і назвати шо. Тьху!

Себто я не маю якихось особливих антиросійських настроїв (Ліна, сподіваюсь, підтвердить :-)) Я просто, яко чистий естет і шанувальник мистецтва, оцінюю дії всіх цих - куплених чи кретинів? Хтозна... А все’дно прикро.

UPD. З коментів. [livejournal.com profile] ultimateukraine: "Можна висловлюватися проти кіна-гівна, можна акцентувати увагу на його особливостях і казати, що варто з ним ознайомитись, але називати кретинами співвітчизників - остання річ, last resort. За кретинів зазвичай мають ворогів. На прикладі російського кіна - в ньому кретинами зображають українців..."

От в тому то й справа, по-моєму, що виступаючи за заборону згаданого кіна означені співвітчизники проявляються у повній відповідності з візією українців, пропаґованою в такому кіні :-(((
Особливо я би радив послухати третю лекцію. Заодно, вона й найкоротша :-)

Originally posted by [livejournal.com profile] alpinist at РУССКОЕ АНТИ-ОРДЫНСКОЕ ОСВОБОДИТЕЛЬНОЕ ДВИЖЕНИЕ

МАНИФЕСТ РАОД
(проект)

1. РАОД считает нынешнюю Российскую Федерацию «Московской Ордой», т.е. преемницей Золотой Орды и, следовательно, антирусским оккупационным режимом.

2. РАОД ставит своей целью освобождение Руси от ордынского ига.

3. РАОД не имеет фиксированного членства и органов управления.

4. Лица, разделяющие концепцию РАОД, самостоятельно избирают способы ее реализации.

Обоснование позиции РАОД:

1 http://www.youtube.com/watch?v=h0b7YHk0ias

2 http://www.youtube.com/watch?v=viZ0FPanc8o

3 http://www.youtube.com/watch?v=zzcgFEORTZk



Пише з цього приводу [livejournal.com profile] blacklack: Аффтар неправильно ставит ударение в слове "Каракорум".
Originally posted by [livejournal.com profile] p_dzikovsky at Щодо "символів України"

Повідомлення і ідея від Володимира Стефановича Білецького з Донецька.

Каже В.С., що пройшла новина щодо відмови від використання "Гарнюні і Спритка" (особисто я - підтримав би це всіма руками, але менше з тим) - http://www.unian.net/ukr/news/news-440174.html

З цього приводу пропонується зробити новий хороший графічний символ - наприклад, по мотивах мультику "Як козаки в футбол грали".





Можна перемалювати картинку, щоб застерегтись від звинувачень у використанні авторських прав, можна сконтачити і з правовласниками - а раптом вони виявляться нормальнииими людьми? - словом, можна, можна намалювати козака з м’ячем. А козак, що важливо - це той символ України, який не викликає ідіосинкразії навіть на нашому глибокому сході і/або в більшості "реґіоналів". І - поширювати цей символ в якості, скажімо так, "народного талісмана Євро-2012" (бо з тими дибілами, які виступають в ролі офіційних талісманів, я би, як то кажется, поряд і не присів).

Словом, впроваджувати об’єднавчі символи - це добра справа, так вважаю.

І, що важливо, справа ця - стовідсотково реальна. Вона - робиться. Але для цього потрібна Ваша участь (не словом, а ділом!):


- розробити макет - наново, або по результатах домовленостей з правовласниками "козаків";
- займатись промоцією і наступним розповсюдженням ініціятиви.

Якщо буде така підтримка в сенсі розробки і розповсюдження ідеї - легко знайдуться і спонсори, і типографія - відповідаю за це твердження, оскільки "Калинову гілку" ми видали вже двічі.

До речи, про "Калинову гілку". Дозволю собі подякувати всім, хто бере участь в цій справі (розумію, що не в моїх повноваженнях роздавати будь-які подяки, але, все ж, дякую :-)) - і мушу пожалкувати, що реальних учасників - з ґулькин ніс. І ладно би всі решта робили щось инше для української справи. Так ні - по більшості, хіба язиком молотять :-(

Товариші! Справа потребує Вашої участи. Де б Ви не жили і чим би не займались - Ви можете допомогти. Прошу, не жуйте соплі - зробіть лучче якесь діло. Це і добріше, і корисніше.



Я рідко прошу про перепости, еге ж?
Побутує думка, що політичні нації - продукт буржуазних революцій і Нового часу. Часто й про народи, як такі, не прийнято говорити в часи давніші - мова, натомість, йде про етноси, субетноси, народності... Не візьмусь сперечатись з цим щодо Середньовіччя Західної Европи, де визначальними аспектами самоідентифікації могли бути віра і належність до тих чи инших феодальних структур, але маю з цього приводу серйозні сумніви щодо Руси. Руський народ, як його не окреслюй (разом з московитами чи й без них) - хіба не чувся окремим народом в часи домонгольські і, далі, аж до XVII, XIX чи й XX століття (в залежності від того, коли вважати доконаним розділення на сучасних українців і росіян)? Так мені виглядає, що певна спільність «традиції» у руських людей відчувалась у всі часи аж від початків Київської Руси.

Инший приклад - давньогрецькі поліси і древня Еллада в Цілому, Рим і Римська імперія, єврейський народ - хіба нема там прикладів чіткої і тривкої колективної ідентифікації? Євреї з їх тритисячолітньою історією - хіба не народ? Громадяни Римської імперії - хіба не нація? А що там не було буржуазії - так в носі всі вони її мали. Для того, щоб чутись спільнотою «своїх» - треба всього навсього чутись нею, бути нею і діяти спільно :-) І таких прикладів в давній історії - більш ніж доста.

Тому питання - які є арґументи на користь того, що до Нового часу не є доречним використання дефініцій «народу» і «нації»?
Взявшись аналізувати деякі дискусії на "українську" тематику, одразу ж натрапив у невизначеність термінів: народ, народність, нація, національність, етнос, субетнос... Колись читав був "Уявлені спільноти" Андерсона, зараз звернувся до вікіпедій - і ні одне, ні друге на дає мені належної ясности (особливо, якщо прочитати більше, ніж одну сторінку з одного джерела :-)).

Наприклад, проста і гарна схема (з uk.wikipedia.org/wiki/Етнос):
"рід > плем'я > союз племен > народність > народ > нація"
- як на мій погляд, не пояснює банального відношення між, наприклад, росіянами (РУССКИМИ) і вірменами в Росії і Вірменії. А саме:

- росіяни Росії + вірмени Росії = російська нація (РОССИЯНЕ);
- росіяни Вірменії + вірмени Вірменії = вірменська нація (політична);
- росіяни Росії + росіяни Вірменії = російський народ;
- вірмени Росії + вірмени Вірменії = вірменський народ.

Про народності я вже взагалі мовчу...

Відтак, подумав - і сформулював наступну дефініцію.

Народ - спільність людей, яка визнається її учасниками як певна єдність між собою, значимість і відмінність від инших на основі спільности мови, звичаїв, культури і походження (все разом надалі зватиму «традицією»).

Нація - спільність людей, яка і визнається її учасниками як певна єдність між собою, значимість і відмінність від инших на основі спільности державних/державотворчих цінностей і прагнень (все разом надалі зватиму «державотворенням»).


Природно, що цінності «традиції» і «державотворення» в дуже багатьох випадках співпадають - але не скрізь і не завжди.

Цікаво, що згадані аспекти самоідентифікації можна в певній мірі протиставити між собою, як минуле («традиція» - це те, що було раніше і передано нам) і майбутнє («держава» - це те, чого ми тримаємось і сили чого ми прагнемо, на майбутнє). Але це - тільки ліричний відступ.

Можливо, пишу банальність. Але якщо стільки «мноґабукофф» накручено на тему націй/народів/етносів, а консенсусу в термінології так і нема (як видно по дискусіях в ЖЖ) - то чому б і мені не додати свої п’ять копійок? Тим паче, що, по суті, я вже все й сказав. Принаймні, тема російсько-вірменських відносин моїм визначенням цілком розкривається, так вважаю :-) Але - ще трохи докладніше, якщо кому цікаво... )

Як то мовиться в анекдоті.

Сидить негр у вишиванці на Хрещатику, читає газету. Підходить якийсь дядько:

- Ти що тут робиш?
- Як, що? Сиджу, читаю.
- А що це в тебе за газета?
- Не бачиш? "За вільну Україну!"...
- Так ти хто?
- Українець!
- А я тоді хто?
- Хтозна... Жид, напевне, або москаль якийсь...
Originally posted by [livejournal.com profile] p_dzikovsky at "Калинова гілка" - остаточна версія нового лого

Ось що піде на друк - буквально з дня на день, з типографією вже домовлено.

Нове лого:


psd-файл

І старе:

pdf-файл

Хто що скаже і чим допоможе? Друк став дорожчим - за 1500 грн. ми одержимо десь 4-5 тисяч наклейок. Може, хтось ще додасть копійчину від себе? Було би не зле.

І, взагалі, потрібна участь спільноти. А то як плакати про тяжку долю і свинську владу - так усі гуртом, а як самим зробити щось осмислене - ой... люди... де ж ви???

Свого часу на Дні математика в Львівському універі Ігор Йосипович Гуран (прекрасний викладач!) розповів отаку от душевну історію на тему "Сон математика в літню ніч". Передаю від першої особи:

"Приходжу в себе в нашій улюбленій ... аудиторії - брудній і запльованій, як водиться. Озираюсь - навколо сидять колєґи - Підкуйко, Зарічний, инші... І що ж це ми робимо? Виявляється, ми здаємо іспит з топології! А приймає його сам Ігор Йосипович Гуран - тобто я.
Не встигаю розібратись, що до чого, як Ігор Йосипович (тобто я) підходить до мене і каже:
- Ну що, Галю, Ви вже підготувались?
- Я не Галя, - відповідаю.
- А що ж, по-вашому, це я - Галя? - перепитує Ігор Йосипович.
І тут я розумію, що починаю відчувати себе вже трішечки Галею..."

Так от, прочитавши табачникове "пещерный заповедник национализма от Карпат до Збруча", пригадую, що вже доволі давно сформулював для себе (як для щирого галичанина) гасло: "Галичина - заповідник національно-демократичних сил!" і анітрохи його не соромлюсь. Пригадую, значить, пригадую - і починаю відчувати себе трішечки... м-м-м-м... Галею?
Я, взагалі то, зневажливо відношусь до петицій - але часом розмір має значення. Там вже понад 5000 підписів: http://www.petition.org.ua/?action=view&id=251148

Принаймні, робиться зрозуміло, що наші герої, при всій суперечливості зробленого ними (вони часом чинили зло, еге ж) - це наші герої. А євродепутати - най би йшли собі в дупу.

Палять книжки: http://unian.net/ukr/news/news-367439.html

Пам'ятаю і про історію з Жаданом і Добкіним... Не маю підтверджень, що Жадан таки палив книжки - але, всяко, якби він це робив, то мусив би почуватись вкрай дивно, дивлячись на таке вогнище.

З приводу - http://dyachyshyn.livejournal.com/17223.html і аналогічних акцій, які раз по раз проходять в наших містах.

Бачу смолоскипи та инші шоу-програми, чую різні гучні заяви (як варіянт - Ірина Фаріон і славнозвісний виступ Тягнибока на Яворині). І при цьому - не бачу жодних реальних справ, тобто взагалі ЖОДНИХ. Всі ці люди - вони когось вбили-покалічили? чи - хоча б!!! - зловили якогось ворога в темній підворітні і добряче нам"яли йому пику?

Для порівняння (цитую Вікіпедію). Дев'ятнадцятирічний Роман Шухевич в 1926-му році здійснив замах на польського шкільного куратора у Львові Станіслава Собінського, який проводив жорстоку антиукраїнську політику в галузі шкільництва... В 1932-33 роках ОУНівцями було здійснено три політичних вбивства, що отримали значний розголос — шкільного куратора Гадомського, звинувачуваного у нищенні поляками українського шкільництва та полонізації, працівника ГПУ Олексія Майлова як протест проти Голодомору в Україні та вбивство міністра внутрішніх справ Пєрацького, за якого польська влада провела криваві акції «пацифікації» (умиротворення) українців. Степан Бандера здійснював загальне керівництво замахами на Майлова і Пєрацького...

Для порівняння. В сьогоднішній Росії регулярно вбивають таджиків та инших приїзджих. Не дуже багато, ні - але цілком регулярно.

У нас же, як знаю, певною діяльністю займається осередок Свободи в Брюховичах (під Львовом) - хлопці опорядковують своє містечко, збирають гроші на громадські потреби, те-се... Але це не націоналізм, це не радикально - це просто НОРМАЛЬНА громадська активність небайдужих людей, якої в Україні, на загал, страшенно мало.

А ще - когось позвільняли з роботи в Павлограді "за мову", когось "за мову" утискають в Донецьку і Луганську, українського активіста свого часу вбили в Одесі - але все це, зрештою, теж не націоналісти - скорше, "терпили". Їх б"ють - а вони собі плачуть, плачуть, плачуть...

Відтак - чи є у нас, взагалі, націоналісти? Не порожні базіки і не відомо-чиї провокатори - але люди, які ділом стоять за свої ідеї?

Питання не риторичне.

Не дає вийти з хати і полити грядки, як годиться. Зараза.

А на сайті УНІАН - інтерв"ю з молодшим Іллєнком. Що тут сказати... І хто б мені пояснив, що робить вся ця патріотична публіка - окрім того, щоб лаятись між собою, висуватись у владу і рахувати відсотки українців в усіх можливих верствах нашого суспільства - від країни в цілому до, окремо, особи президента, яко інституту влади?

Я, правда, не розумію, що вони роблять для нашої держави і українства взагалі. І цілком підтримую заклик Корчинського "Геть усіх" - по відношенню до всіх без винятку наявних у нас політичних сил (по відношенню до самого Корчинського, безперечно, так само).

Цікаво, що типаж у Андрія Іллєнка явно тягнибоківський - що на фото, що по тексту. Натомість на компутерній виставці свого часу я зауважив кількох юнаків з типажем Біла Гейтса - зачіска, окуляри... Не знаю, чи це у них свідомо, але, вочевидь, подібне - до подібного.

Лучче би ділом яким зайнялись, аніж мімікрувати :-)

Значить - власними вчинками! - створювати засади для поваги до своєї культури і національної самости.

Але гордитись своєю національністю - чим тут гордитись? Хіба тими досягеннями і рисами нації, в яких є особиста заслуга. Всі ж инші "наші" здобутки і чесноти - так... канхфєтка для недолугих :-( "Україна - батьківщина аріїв!!!" "Россия-Голландия - 3:0!!!" Оле-оле-оле! Тьху...

Значить - підтримувати і захищати свою національну традицію.

Але зневажати при цьому чужі традиції - яка в цьому користь для власної? Хіба підживлення особистих комплексів ("сам я в житті ще нічого не досяг, але моя нація - огого! а всі ці ... - так ващє уроди") і наживання ворогів.

Але підтримувати "наших" лиш за те, що вони "наші" - безвідносно порядности їх дій - ой, ні... Непорядність - це непорядність, як її не розмальовуй в кольори власного прапора. Тільки прапор паскудиться :-(

Саме так вельми цінимий мною російський автор розпочинає постик про пам"ятник Голодомору - rusanalit.livejournal.com/501472.html - автор, безсумнівно, розумний, не злий і, як би це точніше висловитись - людяний. Без іронії - він зовсім не "державник".

На зауваження з приводу термінології автор відповідає - "да я не против украинцев. просто брать у МВФ 16 миллиардов "на жисть" и одновременно тратить на памятник 150 миллионов могут только хохлы." І, врешті решт, увінчує свій пост припискою - "ЮПД. Прошу читателей с Украины не обижаться. Ну называйте нас (меня) кацапами. Ничего страшного."

І що тут кому сказати? Було би банальністю обговорювати тему, що зневага до всіх решти народів - це щось таке сутнісне в московських головах. Але, цікаво, що така зневага автоматично проєктується і на инших - автор підрозуміває, що опоненти-українці у взаємних дискусіях готові так само проміж ділом іменувати його (їх) кацапами.

Звісно, на побутовому рівні ми вживаємо цей термін - бувають різні контексти і різні сенси. Не думаю, зрештою, що є десь в світі пара сусідніх народів, які б не обмінювались образливими прозвищами. Однак, з иншого боку, яка ще сучасна інтелектуальна еліта, окрім російської, оперує такими виразами у медійних обговореннях?

Я зовсім не прихильник "політкоректности", не подумайте :-) Але порядність і взаємоповага - це, я би сказав, видумки далеко не новітніх часів. Таки ж.

Добра знайома, одеситка, висловила закид до "головного меседжу" творчости Шевченка - "ми хороші, а всі нас кривдять" - не по-чоловічому це, мовляв. І, взагалі, якщо цей меседж наполегливо повторювати - таке навколо й проросте.

Що ж, можна нарікати на загальний "меседж" творчости Шевченка, але, прецінь, саме Шевченко представив українству і світу наш "український міф", саме від нього веде початок навочасна українська нація - за це його й шануємо, властиво. Більше того - Шевченко, по моєму суб"єктивному відчуттю, доволі точно відобразив суть української ментальности (думаю, це твердження можна вагомо підтвердити тим, що масове пошанування Шевченка почалось одразу ж від виходу у світ першого "Кобзаря") - отже претензії "по меседжу" слід адресувати не Шевченку, а українству в цілому.

Дійсно, є в нашій традиції плач по Україні - і добре стібався з цього приводу Сергій Набока (передаючи тезово): "Гине Україна! Це наша вічна біль і туга, наша історична традиція і наш національний спорт... А що в останні роки живемо ми все краще і краще, і ця загибель, як видно, призупинилась - упс! оце вже, значить, зовсім нам гаплик :-(" Так що Шевченко просто зобразив наше відношення до себе, яке вже воно не є. Не подобається? І я не в захваті від багато чого в українстві. Але!

Я українець - закиди до "Шевченкового меседжа", значить, стосуються мене - і цілком маю що на них відповісти.

Бачу серйозні ґанджі в нашій ментальності - факт :-( - і усвідомлюю проблеми, що з них випливають - але знаю й українські чесноти і мені зовсім не соромно за свій народ, як такий.

Єдине, що я маю за сором в нашій історії - це зовсім не плач, але зло, яке діялось за громадської участи, і переступило деяку межу - вирізання поляків на Волині в 43-44-му роках (і, почасти, вирізання євреїв в перші дні по приходу німців в 41-му) - які б не були поважні мотиви для цього, але вважаю масові вбивства інородців плямою на історії і ментальності народу.

Цілком розумію, хто є ворогами України і маю що поставити їм на карб (і ще поставлю, ой як поставлю!) - але зовсім не плачу про бідну нашу долю серед ворогів - і друзі-знайомі мої не плачуть. Я взагалі не бачу плаксіїв в доволі широкому колі спілкування.

Частенько плачуть "дядьки-шароварники" - є таке - але багато з них поза плачем ще й боролись з совєтами і йшли за це в тюрми і табори. А УПА по-справжньому воювала за Україну до середини 50-х - як ні одна повстанська армія на теренах СССР і Східної Европи. Так що - не плачем єдиним.

В підсумку, я би не став сприймати "публічний український плач", як щось серйозне - куди більшою прикрістю вважаю нашу анархічність ("де два українці - там три гетьмани"), яка реально ламає всю українську історію, звідки її не започатковуй.

Але - прорвемось :-)
Так виглядає, що антисемітизм в Росії (а й по всьому світу!) має той же корінь, що й нелюбов "братських народів" до росіян (включно з нелюбов"ю ж до москвичів частини сибіряків і навіть росіян із зовсім близьких губерній) - це цілком природня відповідь на зверхність у взаємному відношенні. Бо, зазвичай, доречною відповіддю на таку зверхність може бути тільки удар у відповідь. Навіть у тих випадках, коли цілком можливим є взаємне відчуття зверхности - з боку росіян по відношенню до поляків, скажімо - поряд з ним неминуче виникає злість. Тяжко бути зневажливим небожителем, коли тобою відверто нехтують :-)

Типічна ілюстрація таких стосунків - відомий анекдот про те, "як москалі наше пиво називають". Природньо, що оце "поубивав би" виросло, серед иншого, і з побутування на Русі отаких от насмішок над усіма "нерусскими".

А ще цікаво, чи є аналогічний гумор у євреїв?

November 2016

S M T W T F S
  12345
6789101112
131415161718 19
202122 23242526
27282930   

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 19th, 2017 11:42 am
Powered by Dreamwidth Studios