Ніс чай собі нагору і, як звично, хлюпнув на сходи. Але, що не звично, не доніс до кімнати, а взявся ставити його прямо тут на книжкову полицю, щоб звільнити руки і витерти нахлюпане. Зачепив полицю в процесі установки чаю, розлив під книжки, успішно поставив чай збоку, взявся перекладати книжки з мокрого місця на полицю вище, все звідти попадало. Чай, щоправда, не зачепило — видно, треба ще трохи вдосконалити сценічні навички. Ну, борімось — поборемо!
"Стояв чекав на Видубичах маршрутку на 11:50.

В 11:50 прийшли два мужики зі стрємянкою і змінили розклад."
Сьогодні допомагав відвозити зібрані речі на базу батальйону "Київ-1". Серед відвезеного було багато-багато Біблій. Дійшов думки що Святе Письмо для потреб АТО слід скоротити до 90-го Псалма Давидова. Ергономічно і ефективно!

***

Нюанси перекладу: "Госдура" (моск.) = "Держдупа" (укр.). Мопед не мій :-)
"...Сборная России, как и ее чемпионат, – это трудовая повинность, исправительные работы в качестве компенсации за огромные зарплаты, расслабляющий лимит и чиновников, управляющих футбольными клубами по разнарядке..."

http://www.sports.ru/tribuna/blogs/reserve/634392.html
В цей буремний час... Пропоную гасло для відомого населеного пункту.

"Торчин! Відчуй себе кетчупом."

P.S. А ось що я думаю про кріейторів взагалі, як про явище природи: http://p-dzikovsky.livejournal.com/76317.html
Вчора зробили-сьмо апгрейд півня, а старого пустили на холодець. Але шкода Пєтю - був бо практично членом сім’ї :-(

А сьогодні Ліна потішила майже традиційною українською стравою - гарбузово-рисовою кашею. З зеленою цибулею - саме воно!
На днях, в Форосі: "Вчера проснулся и пришло в голову - «монстр на все руки». Интересно, что же мне такое снилось?"

А ще: "Кот, который гуляет по самому себе". А я тим часом зміг уточнити, що ж це таке. Це - рекурсивний кіт.
Дочка, читаючи описи вправ, рекомендованих лікарем, запитала мене про значення висловів "покласти руки на клуби", "поперек" і "куприк". Пояснив. Може, ще кому це цікаво?

І як тут було не згадати класичний анекдот про російську анатомію: "Ваня! Опусти уши на @#$, а не то голову простудишь".

Ось, значить.
Сидимо у друзів в гостях, балакаємо. Вже й не згадаю, за що зайшла мова, але протягнув руку до Ліни, хап-хап за повітря:
- Ліно! - кажу, - Мені треба щось помняцкати.
- Вот, держи - протягує мені порожню пляшку.
Хм... Спробував...
- Нє, - кажу, - не мняцкається...
І що на це відповідає кохана (замість того, щоб підсунутись поближче)?
- Будь наполегливим!

Ох...
Мій син Андрій - цілком вже повнолітній і повнорозмірний (близько 190 см) пупсик, в той час як Арсену - сину сестри - 5 років і наша мама проводить з ним багато часу. Так що коли завітали сьогодні до неї, вона звернулась до сина (мого): "Ой, Арсенчику!" На що той зауважив: "А раніше я весь час був Павликом". І додав філософські: "Напевне, Андрієм я вже ніколи не буду..."

***

Син вичитав в інтернеті - а я щойно пересвідчився на власні очі: відома монументальна фігура в Києві на тему "враг не пройдет!" грозить мечем не куди попало, а на північний схід. Отакої!

***

І, нарешті - бруднувате і малопристойне. Але - житєйське, житєйське...

«И немедленно выпил...» - якщо розумієте, про що я :-) )

Ой?

Jun. 1st, 2013 05:03 pm
Вчора на Контрактовій гастролював "поетичний" автобус «Останньої Барикади». Звітую: послухав, декого з авторів навіть із задоволенням.

А наприкінці ведучий оголосив, що тексти наступної авторки -- це не поезія, а чиста еротика. "Ой!" -- подумав я. Але виявилось, що це не еротика, а правдива порнографія. М-м-м-м... Вже й не знаю, що подумати з цього приводу.
Пару днів тому Ліна палила сміття на подвір’ї — а одежа тим часом висіла-сохла і набрала смачного-смачного димового запаху. Я тепер почуваюсь у ній цілком відповідно і апетитно.
Чому для терміну «проституційний суд» в Україні використовують аббревіатуру КС? Парадокс...
Бій профі-боксерів супертяжів в стилі кабацького махача: http://www.youtube.com/watch?v=YsoDq5AsL8A

Аж цілих півтора раунди.
Зовсім якось багато слухаю Олега Медведева. Не того гівнюка, який воює з противсіхами ні, а ось цього от — http://olegmedvedev.com

Я його вже декілька років багато слухаю, але останнім часом баланс уподобань змістився так, що цю музику хочеться слухати приблизно стільки ж, скільки всю иншу разом узяту — а музики у мене чимало всякої. І все би нехай, але цей улюблений автор написав порівняно мало — з півсотні різних пісень, десь так. От і доводиться слухати одне й те ж. І виникає відчуття, що він наді мною просто знущається! Ладно, хоч з противсіхами хлоп не воює, це його трохи виправдовує. Але все ж...

Лена! Так нельзя! Ну надо же ему об этом как-нть сказать!!!

Ох...
Довго готувався морально. Вчора — знайшов свій звіт за минулий рік і всі квитанції, роздрукував статтю податкового кодексу. Сьогодні вранці, не включаючи комп’ютера, написав дві копії заяви і зібрався на вихід з хати. Перечитав роздруковану статтю ПК. Дійшов висновку, що нема сенсу кудись пхатись. Зекономив, значить, купу часу. Я молодець!
Їм сало. Тим часом Ліна гріє квасолю і показує мені на банки з кетчупом та майонезом:
- Поливай.
- Сало??? Навіщо його поливати?
- Фасоль поливай!
- А сенс? Квасолю твою поливай не поливай - все’дно сала з неї не вийде :-(

А ще я зауважив, що рідкісне ім’я коханої в українській літературній традиції є цілком "расхожим" (повсякденним, ходовим... всі переклади трохи кульгають). Отака от дивина і несподіванка — не пройшло й двадцяти літ спільного життя.

Слова

Oct. 6th, 2012 08:09 pm
Очитка: страховід.

Це я читаю "Тінь попередника" Єшкілєва. Цікаво, чи шановний автор навмисне випустив роман з назвою, яку в цей момент ніяк инакше й не прочитаєш, аніж "Тінь папірєдніка"? Без жодної моєї іронії в бік М.Я. - виключно по факту широковідомого мема.

Переклад: жахнах.

Я, звісно, не перший, хто саме так переклав канонічне "ужоснах" - але все’дно тішусь і горджусь. І навіть трохи здивований, що така перекладацька перлина досі залишається доволі маловідомою.
Сьогодні вже передавав одне приватне повідомлення. А ото виходжу на подвір’я - окликає мене сусідка:

- Ти сам, Ліна у Москві?

Сусідці вже близько 80-ти, характер у неї, дужже м’яко кажучи, тяжкий і стосунки з Ліною - вкрай специфічні. Роки три тому після чергового її скандалу Ліна просто перестала вітатись і все тягнулось так аж донедавна, коли сусідка знову навела мости фразою: "Ліно! А чого це ти не вітаєшся? Кацапки - вони ж довго не ображаються!" Нема де діватись - Ліна тепер знову з нею здоровкається.

- Так, - відповідаю - один.

Сусідка дала мені дрібну пораду по господарству і, нарешті, каже:

- Передай Ліні, щоб привезла мені з Москви, ну, це... від отложенія солєй - вона знає, вже привозила.

Передам. Ото Ліна буде втішена!
Діялог з однокурсницею:

TP> Мой адрес:xxxxxx tp. Может ты попробуешь к нам подключиться?

> Добавил - только не "xxxxxx tp", коего логину (с пробелом) не существует в природе, а "xxxxxx_tp". Пешите граматно!!!

TP> Да.Это мой косяк, Тон мне написал на бумажке с пробелом.

> Ты неграматная! Нада песать касяк.

TP> Эта уш каг палутчитца-извени!

> :-))))))))))))))))))) Ты смагла!

А шо? Треба ж часом просто повеселитись.

November 2016

S M T W T F S
  12345
6789101112
131415161718 19
202122 23242526
27282930   

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 27th, 2017 08:38 am
Powered by Dreamwidth Studios