Originally posted by [livejournal.com profile] diana_ledi at post
У кожного з нас свій Майдан. Кожен з нас робить зусилля в міру можливостей. Хтось знаходить можливість їхати на Майдан в Києві, а хтось безкоштовно підвозить людей з національною символікою. Хтось, долаючи страх бути звільненим, пише правду в місцевій газеті, а хтось стоїть в пікеті під судом, вимагаючи звільнення невинних. В цей час, хтось віддає останні копійки пенсії на їжу для протестувальників, а хтось закордоном йде під наше Посольство.
Всім нам потрібен захист, незалежно від того, скільки часу триватиме наша боротьба. Ми не підемо з Майданів до того часу, поки влада не зміниться. Жодних інших умов.
Тому нам потрібна не тільки самоорганізація, але й реальна організація та координація. Нам потрібне організоване ополчення. Тому, ми починаємо створення ополчення – мережі захисту людей.
Створена мережа покаже наскільки нас багато, ми будемо підтримувати одне одного. В кожному мікрорайоні країни створимо групу людей з тих, хто готовий:
- діяти мирно та відповідально;
- боротися допоки не буде змінено владу;
- будемо наполягати на зміні всієї системи, а не прізвищ.
Ми об’єднаємо тих людей, які розуміють, що громадяни повинні підтримувати одне одного в захисті проти репресій. Одна група – це 3 та більше осіб. Групи об’єднуються по три в десятки. Десятки в сотні, сотні в тисячі. Всі групи будуть пов’язані між собою.


Оригинал взят у [livejournal.com profile] klodius в post
Мережа колективного захисту "Свої" - створена з метою взаємного захисту учасників мирних протестів та розповсюдження інформації на місцях

Пише [livejournal.com profile] domkratov: http://domkratov.livejournal.com/235761.html (спасибі за наводку [livejournal.com profile] igor_ukraine)

"...Повод для майдана.
1. Власти совсем охуели.
2. Власти в конец заебали.
Конечно можно было бы эти сентенции изложить в виде диаграмм роста и цифр международных рейтингов, но вывод-то все равно будет именно такой. Для достижения данной кондиции властям обычно приходится изрядно потрудиться, но они рано или поздно своего добиваются. Номинальная цель майдана обычно называется в честь события-триггера, фальсификация выборов, неподписание соглашения о евроинтеграции, деяния мусарни – неважно, на самом деле просто заебали.
Поэтому:

Требования.
Единственно возможным общим требованием могут быть только перевыборы. Единодушие возможно только по одному пункту - кого-нибудь «геть». Ни боже упаси выяснять что потом – переругаетесь насмерть. Просто «геть».

Разумеется охранители и прочая мусарня будет вас обвинять в отсутствии позитивной программы. Это тупая разводка, не ведитесь. Никакую программу майдан выработать не может, любая попытка таковую программу выработать немедленно приводит к взаимной грызне среди лидеров.
Говорят что сколько евреев столько и мнений. Вот тем евреи и сильны – единодушием. Не знаю как у хохлов, а вот у нас москалей у каждого есть собственное мнение, мнение тусовки, мнение начальства, мнение жены, зов желудка и голос совести, а договороспособности у всех этих персонажей нет совсем, но все они помещаются внутри одного организма. А если таких организмов полный майдан? Нет, сначала геть, а потом уже в процессе предвыборной кампании можно устраивать дуэли на фекалиях.

Лидеры и партии.
Надо исходить из того, что все они сволочи. Каждый вождь, вождесса или вожденок пытается факт вашего присутствия на майдане записать себе в актив и от вашего имени продвигать свою партийную контору. С этим ничего не поделаешь. Тут надо понимать, что факт вашего отсутствия на майдане они точно так же запишут себе в актив.
Зато насчет их программ и идеологий можно не париться. Спросите любого из лидеров оппозиции: «Вот отчего у человека 32 зуба и всего один хуй, это баг господень, или фича сатанинская?» Тут же получите ответ: «Это происки проклятого режима и только наша партия….» Всё, дальше можно не слушать, годится чтобы «геть» кричать, а другого от него и не требуется. Ни в коем случае нельзя позволять какому-нибудь лидеру приватизировать полезные лозунги: вот у нас Лимонов запатентовал тему с 31 статьей конституции и все, сдохла тема. Тем не менее всякий майдан должен выдвинуть кого-то, кто озвучит народное «геть». Выдвигать надо того, кто максимально далек от кресел, портфелей и кассы, того, кого нет смысла покупать.

Гопники, фашисты и противные рожи.
На любом майдане всегда присутствуют, задевают драки с ментами, орут нехорошие лозунги и всяко дискредитируют. Это нормально. А кто по вашему будет строить баррикады и рубиться с мусарней? Доценты с кандидатами? Просто радуйтесь что они на вашей стороне. Вообще ни в коем случае нельзя выяснять к каким именно политическим платформам принадлежат собравшиеся. Партийные флаги и символику желательно не светить. Геть и перевыборы. Ищите союзников, враги сами найдутся.

Переговоры с властями.
Смысла в них нет, потому что как было сказано власти охуели и заебали. Геть и перевыборы. До тех пор пока они не поймут что бороться нельзя и не попытаются возглавить. Вот тут….

Власти наебут, а лидеры майдана проебут и прочая конспирология.
Так и будет, но бояться не надо. Как бы ни складывались события, умный человек всегда сумеет использовать их себе на пользу. Теперь скажите, умный человек довел бы до майдана? Ну и не переживайте. Те наебут, эти проебут, в итоге получится хуйня именуемая консенсусом, но чтобы «геть» и перевыборы»..."

Погоджуюсь з кожним словом.
Виносячи з коментів.

На Банковій було багато людей з так званого "Правого сектору" - це, як розумію, неформальна самоназва сукупности радикальних організацій. Влітку я спілкувався з людьми з цього середовища в рамках Комітету Визволекння Політв’язнів - http://kvp.in.ua - і можу стверджувати наступне:

- вони там не за гроші, вони дійсно вважають за потрібне так робити;

- чимало з них вважають Корчинського "своїм", а що в "Братстві" є "проплачені провокатори", то це нікого там критично не напрягає;

- Тягнибока хають зовсім не за провокаторство, а за те, що він надто цивільний і відхрещується від "правого сектора" (це вже із вчорашніх обговорень у мережі).

Я не був на Банковій, але в сьогоднішній ситуації безумовно підтримую цих людей.

Иншими словами: побільше би Україні таких провокаторів. А то жування сопель на велелюдних вічах вже зовсім якось дістало.

P.S. А введення військового стану - це якраз те, що може вивести ситуацію зі ступора. Солдати - це не беркут, це такі ж хлопці, як і ми. І ще подивимось, хто куди стрілятиме.

Словом, з так званими "мирними протестами" - вже все. Для цього досить прогулятись по периметру сьогоднішнього Майдану.
Як на мене, то відверта прикрість цього майдану полягає у тому, що від першого ж дня налагоджено неабиякий побут - і доводиться жерти, жерти, пити чай, жерти, пити чай і знову жерти. І це після того, як вже тиждень я займаюсь цим же приватно - у компанії із львів’янами, які приїхали до мене ще з перших днів "євромайдану". Жах.

Окрім нюансів із їдлом, мушу зауважити, що і будинок профіспілок, і КМДА, і сам майдан впродовж доби набули цілком обжитого вигляду. В КМДА дуже весело. Добрий друг характеризує це як "здоровий дух махновщини". Супер.

А ще народ демонтує огорожі вздовж проїзджих частин (на барикади). Якби раптом хто хотів допомогти щодо спорудження барикад - згодилась би інверторна зварка, болгарка, арматура. Думаю, це потрібно - деякі частини периметру виглядають доволі надійно, деякі ж окуповані пацифістами, які взагалі незрозуміло навіщо там стоять. Щодо організації барикадних робіт - можете звертатись до мене. Працюю провокатором :-)
Пише Іван Семесюк: https://www.facebook.com/ivan.semesyuk/posts/648639435186627

"Значит так. Инфа с места событий на ул. Банковой в Киеве. Товарищ Яценюк и прочие оппозиционеры заявили, что сегодняшний штурм Президентской Администрации есть ничто иное, как провокация регионалов. Что руками титушек "регионалы" пытаются что-то дестабилизировать (вопрос - что именно? ггг). Ну я взял, и решил сходить посмотреть, как там оно. Пробрался в самую глубь к ментовскрму кордону. Побыл там, понаблюдал. Пересрал с непривычки. Фаера, газ, шумовые гранаты, коктейли Молотова. Движуха, какой не бывало еще в нашей стране. Стремно, в общем. Так вот, шо я вам скажу. Провокацией и "титушками" это могли назвать только люди очень далекие от жизни, проще сказать - старые дураки. Это был реальный, нормальный ЦИВИЛИЗОВАННЫЙ протест. Такой, каким он должен быть. Это был гнев активно настроенного молодняка, и единственно достойная гражданская позиция. "Беркут на колени!" - вот главный месидж этой акции. Достаточно было посмотреть на одежду, обувь, глаза, фигуры этих людей. Это не были спортсмены-дебилы в трениках (титушки). Это был народ "на фирме", нормальные городские хулиганы, разбавленные тризубовцами и националистическим молодняком (ментовские тихари-провакаторы там тоже были, конечно). Миллион народу на Майдане - это нечто потрясающее. Но эти сотни на улице Банковой - вот что меня убедило. Не смейте называть их провокаторами - они лучшие из лучших в нашей стане. Это люди, которые срать хотели на украинскую ментовскую систему и просто вышли ее валить. Слово "провокация" давно пора запретить в украинском протестном движении. Мы просто не привыкли еще к тому, что пиздить полицию - это нормально. Ребята - пиздить ментуру - это нормально. Иначе не доходит. Как говорил мой донецкий друг Вася - все хуйовое надо сжигать. Тот самый случай. Расскажите об этом панам Яценюку, Кличко, Тягныбоку. И той молодой идиотке, которая кричала в толпе - "Що ви робите! Це ж мирна акція!". Гопнику в лифте вы тоже так скажите? Или разорвете его пасть нахуй? Ок."

Пише Андрій Мельник: https://www.facebook.com/AndyMaoI/posts/10152768788026988

"сегодня неоднократно читал про т.н. нанятых провокаторов, бросавших камни в охрану президента. типа это возмутительно, теперь могут чрезвычайное положение ввести, комендантский час или причинить еще какие-то бытовые неудобства. так вот, такие разговоры - попросту психологическая подготовка к тому, чтобы чуть позже начать безропотно сдавать всех, кого через неделю, месяц, два месяца по одиночке начнут винтить менты. если вы пришли на майдан зачекиниться и послушать вдохновительные развивающие речи о том, какая у нас история и какая мы европейская нация - это ваше право, никто вас за это не осуждает. но если вы вот так, оптом, называете тех, кто пытался прорвать оцепления и кого месили потом менты - купленными провокаторами - это очень неприятное чистоплюйство и дурной идеализм, которые только раззадоривают бандитов.

поэтому, отставив в сторону организаторов с их мотивами (с ними разговор отдельный), перестаньте лить помои на радикально настроенную молодежь, которая пока не обросла жирком и пошла рисковать здоровьем вместо того, чтобы слушать аутистский бубнёж со сцены. не хотите пачкаться и нарушать свой внутренний фен-шуй? так хотя бы найдите в себе силы и чувство такта выдержать паузу и не мешать расшатывать режим другим. тем, кто родился после 90-го стоять на площади и петь государственные гимны с утра до ночи уже неинтересно, их интересуют конкретные, измеримые и привязанные ко времени планы."
Ориґінальне відчуття. Але, при цьому, і важлива соціяльна функція!

А майдан цього разу зовсім не такий, як в 2004-му. До суботи був ніякий, а від неділі - вже реально бойовий. Тоді такого не було.

Кеп!!!

Dec. 1st, 2013 02:28 am
Таки ж починається правдивий майдан, судячи по всьому. Для мене це цілковита несподіванка, але що є, то є - народ перейшов від безглуздої тусовки навколо безглуздих сцен до організації протестних виступів - в цю ніч на Київ їдуть тисячі і тисячі (а й тут вже чимало народу). Отже, тепер є сенс помайданити по-справжньому.

Ех!
Найважливіше: противники евроінтеграції дуже багато серють. Годині о сьомій вечора ми з колєґами пішли з Европейської площі на Михайлівську - як там? А там ніяк, пустота - похмурі юнаки розбирають декорації. Тим часом весь верх Трьохсвятительської з обох боків заставлено біотуалетами. Я нарахував їх 95. А де ще 5??? А якби хтось із мітингарів обісрався за браком кабінок? Жах.

В юрбі лідерів опозиції першим виступати на сцену виходить Віталій Кличко. І каже: "Слава Україні!" Хто чув таке від майданних політиків у 2004-му?

Між тим Тягнибок говорить українською значно краще і жвавіше, ніж Кличко. Хоча найцікавішу політичну промову промовляє лідер "Гайдамаків" Олег Ярмола (трохи шкода, щоправда, що я забув, про що він там балакав). А тим часом один Сергій Василюк (з "Тіні Сонця") з гітарою співає і заводить публіку сильніше, ніж цілі "Гайдамаки" - це взагалі парадокс.

Тілівізєр каже, що понад 300 прихильників евроінтеґрації зібрались у Луганську і там навіть були якісь сутички. Ви можете уявити таку новину в 2004-му році? Так отож.

А львівський друг, який прилетів був до Києва (літаком, щоб менти не зупинили на шосе) 23.11.2004, каже, що ще не готовий до майдану, але за рік, вочевидь, буде в сам раз, Так що чекаємо на веселу осінь 2014-го.

Так!
Впродовж тижня я згубив аж дві прекрасні нагоди нахапати по голові від наших доблесних міліціянтів - під Святошинський відділок приїхав, коли активна фаза єднання народу з міліцією вже закінчилась, а з Майдану пішов учора задовго до початку змістовної частини акції. Напевне, дається взнаки вроджена хитрість :-) І не жалкую! Бо був би сенс буянити по-справжньому, якби там чи там зібралось, скажімо, по пару тисяч люду (копієчна цифра, як для Києва!) А так - тільки набивати ґулі і опускати руки.

І там, і там, як розумію, було по кілька сотень небайдужих. Але чи можуть щось зробити кількасот чоловік? Можуть! Кілька сот чоловік під час судового засідання в резонансній справі або перед входом в прокуратуру під час зустрічі з адвокатів з прокурорськими - це, здається, вже арґумент, який заставить наволоч задуматись, а порядним людям, якщо раптом такі є серед прокуроських - додасть снаги.

А кілька сотень активістів з квітами (в кожному букеті має бути парна кількість, звісно ж!) біля дверей приватного помешкання якої-небудь судді Ніхуєнкової або мєнта Розкаряки - взагалі прекрасний їм привід задуматись про сенс і тривалість життя.

Однак на судове засідання прийде, думаю, кількадесят чоловік, які, звісно, не в силах на щось вплинути в такій кількості. Але чи можуть хоч щось зробити кількадесят чоловік? Можуть!!! Кількадесят чоловік, якщо вони будуть діяти цілеспрямовано, можуть, наприклад, організувати кількатисячний мітинг - звісно, не за три дні, але за декілька тижнів, наприклад. Не кажучи вже про кількасотні відвідування Ніхуєнкової з Розкарякою.

Але що насправді роблять ці кількадесят чоловік, готові прийти на чергове резонансне засідання суду? Вони просто приходять на це засідання. А потім на наступне. А потім на акцію під міліцію чи під мерію (в числі тих самих кількадесят активістів, звісно ж, а проплачених прапороносців не рахуємо). А потім ще на одну таку акцію. А потім ще, і ще, і ще. При цьому кожна з цих акцій має практично нульову ефективність (строго кажучи, "о мале" від їх кількости), тому сумарна їх ефективність також виявляється практично нульовою.

А хто ж організовує кількатисячний мітинг (рахуємо реальних активістів, а не проплачену масовку)? А ніхто! Взагалі ніхто :-((( От і маємо оцю свою українську революційну арифметику, яка вже вона є.

Фантазую? Ні фіга не фантазую! В 2010-му взявся був сповіщати київські протизабудовні групи задля координації дій - менш ніж за тиждень зібрав на зустріч представників десь десяти таких груп і всі, в принципі, були готові до спільних дій. Чому ж нічого не відбулось? Все просто - я кинув цю справу, оскільки не знайшлось ще хоча б одної людини, готової осмислено і відповідально займатись такою координацією і сповіщенням різних груп.

Протизабудовних груп у Києві - кілька десятків. Різних протестних груп - ще, думаю, стільки ж. Неорганізованих, але не байдужих людей - взагалі немало... Можна відсунути вбік високу політику, але міліція-прокуратура-суди - дістали всіх. Відтак вибрати просте гасло, яке всі підтримають - наприклад, "Проти сваволі" - і чому ні?

Але хто готовий займатись такою координацією? Не пнутись командувати різними групами, не пнутись в "лідери" (най піаряться лідери окремих груп, це їх справа), але - координувати, тобто виясняти запити окремих груп і узгоджувати спільний вектор дії. Скромно, але цілеспрямовано. Велика робота. Тривала робота. Але - з великим потенційним профітом, на відміну від ставшого звичним ходіння на дрібні акції. Ох...
В юності я там був - оскільки станом на кінець 84-го року мав таке відчуття, що оперзагін - це єдина організація, яка намагається хоч щось робити в тодішньому болоті. Відчасти, так і було - операзагін збирав дійсно небайдужих. І важливо! "Оперотряд МГУ", про який веду мову, не просто чергував в гуртожитках, але - серйозно готував своїх членів. Щоб з "кандидатів" перейти в "члени" необхідно було здати іспит, який, серед иншого, включав в себе докладне знання планів всіх - 5-ти, здається - гуртожитків МГУ. Докладне - це означало, для прикладу, що на питання "чи є на такому-то поверсі в такому-то корпусі такого-то гуртожитку кімната з № таким-то" слід було відповідати по пам’яті. А в нумерації кімнат траплялись лакуни - от їх і треба було виштудіювати. Щоб при спілкуванні з порушником не бути банально розведеним у відповідь на запитання "де ти живеш?"

Так от, підготовка - велике діло. А шо тепер, на виступах? Ох...

Коротше... Хочу в сучасний оперзагін на підтримку правоохоронних органів. А шо? От, припустимо, ситуація як сьогодні - якісь непоймихто ламають тин біля райвідділку. А тут, наприклад, приходять чоловік 200-300 операзгонівців (наперед підготованих! оперативно сповіщених!) - всі страшенно красіві і в протигазах, шоб ніякий гопнік не приснув в писок з балончика. Підходять до того тину в кількох місцях одночасно і починають тримати, шоб не впав. Тримають-тримають, тримають-тримають - а якщо раптом воно зламається, то не кидають народне добро під ногами, але беруть акуратненько, бігом несуть до беркуту і віддають з розбігу. Словом, що б не робили хлопи, все мало би бути наперед осмислено (шляхом аналізу попередніх ситуацій), навчено і дружно, а не аби як.

Мрії-мрії...
Шестеро бійців, які загинули в боях за незалежність України у 1918-1919 роках, були поховані на Будаївському цвинтарі (тепер старе зруйноване кладовище по вулиці Зеленій у Боярці)...

В програмі відкриття:
• освячення нових і відновлених пам’ятників православним духовенством;
• почесна варта Збройних Сил України та реконструкторів Армії УНР (в одностроях 1919 року);
• героїчні пісні у виконанні відомих українських музикантів.

Місце проведення: м. Боярка, старий цвинтар по вул. Зеленій (автобусна зупинка «Клуб»). З Києва їхати від метро “Палац Україна” (Володимирський ринок) маршруткою №825 до зупинки “Клуб” у місті Боярка на вул. Шевченка. Або №720 (від Цирку або станцій метро “Берестейська”, “Нивки”), №369 (від станції метро метро “Святошино”), №368 (від метро “Вокзальна”, зупинка на вул. Пестеля) - до кінцевої, перейти на інший бік залізничного переїзду та сісти на маршрутку №825 – до зупинки “Клуб” (там також, здається, є локальна боярська маршрутка №1).

Докладніше: http://geroika.org.ua/urochyste-vidkryttya-kompleksu-pohovan-vojiniv-armiji-ukrajinskoji-narodnoji-respubliky/
Докладніше: http://kvp.in.ua/?p=685

Пропоную наступні гасла:

- Хто вибив клепку пані депутатці?
- Вимагаємо торжества справедливости і всіх заарештувати!
- Сніг - страшна зброя! Чому відповідальні за погоду досі на свободі?

І т.п.
В цьому СІЗО зараз знаходяться батько і син Павличенки (про їх справу...) і активісти з «Патріота України» (по справі так званих “васильківських терористів”).

Можна по-різному відноситись до радикальних активістів, але, у всякому випадку, тяжко заперечувати, що вони йдуть на жертви заради громадських цінностей, а не задля особистих шкурних інтересів. Відтак, громада мала би підтримувати таких людей, нє?

Отже, концерт. Себто гучна патріотична музика і співи :-) Адреса СІЗО: вул.Дегтярівська, 13. Приходьте і приводьте друзів! Це ж бо, направду, хоч якась справа — і корисна, і приємна — а не пусті балачки в інтернеті.

Вчергове мені зудить щось на кшталт «надо же что-то делать!» Але що саме, прошу пана?

Взагалі то, це відчуття приходить доволі реґулярно — і в періоди особливих загострень я долучають до тих чи инших громадських справ, долучаюсь, долучаюсь... А потім щоразу кажу собі «ох...» — і знову вже ні до чого не долучаюсь:-( Бо який сенс гаяти час на те, з чого нема жодного толку? Ініціятиви одна за одною просто тихо гаснуть або вироджуються в звичайну говорильню...

Або, буває, зауважую чиюсь справу і звертаюсь активістів: «Класна справа, хлопці-дівчата! Чим можу вам допомогти?» Хлопці-дівчата, наприклад, відповідають "ага" — і все. Може, то в мене така індивідуальна громадська карма??? Хтось би її якось поправив, абощо...

Але не думаю, що ця проблема така вже й приватна — адже схожі нарікання траплялись мені на громадських форумах не раз, не раз. Так що дозволю собі декілька міркувань з приводу.

Докладніше. Коротко і, сподіваюсь, предметно...

P.P.S. І акурат сьогодні (побачив це вже після публікації свого допису) на «майдані» оприлюднено доволі предметний (перший такий, як на моїй пам’яті) заклик групи «Першого грудня»: http://maidanua.org/2013/05/hrupa-pershoho-hrudnya-informatsijnyj-prostir-ukrajiny-scho-my-zdatni-zrobyty/ — «Інформаційний простір України: що ми здатні зробити». Отці читають думки, натурально! Залишилось тепер зібрати організаційну групу — щоб ця ініціятива могла бути опредметненою :-) І, додам від себе — ще би трішечки приземлитись групі «Першого грудня». Аж дужже велику справу вони запропонували. Тяжко буде тягти такого воза без треніровки, ох...
Калєсьнічєнка ридає на УП: «В Киеве запрещают обучать детей на русском языке!» — http://blogs.pravda.com.ua/authors/kolesnichenko/5179123a1f9d6/ — і закликає батьків, які хочуть, але позбавлені можливости віддати дітей в російську школу, повідомляти йому інформацію про це. Калєсьніченка — політична проститутка, не питання, але сама по собі ця ініціятива заслуговує на увагу, я би сказав.

Батьки хочуть вчити дітей російською у Києві? Це їх право, факт. Але як у нас справи з аналогічним (щонайменше) правом батьків вчити дітей українською у Донецьку чи Севастополі? Ой, хріново... Про Севастополь, скажімо, рік тому:
http://crimea.comments.ua/digest/2012/05/21/114450.html
http://www.radiosvoboda.org/content/article/24544094.html
- і за той рік краще не стало, як розумію.

Ех, підчепив би я за виступаючі частини тіла — і вгору, вгору! (мрії, мрії...) — всіх наших професійних патріотів, які досі так і не спромоглися ні що (або я чогось не зауважую?) на підтримку «калинової».

Тим часом, справа цілком реальна:

- зібрати інформацію про батьків, які позбавлені можливости вчити дітей державною мовою;
- представити цю інформацію в Києві — на рівні уряду в цілому і міністерства освіти зокрема;
- відмоніторити вирішення проблем.


Всі три пункти — не складні, по суті, і вимагають тільки певної наполегливости і елементарної самоорганізації групи активістів. Не розраховувати ні на бліцкріґ, ні на доброго дядю з високого кабінету — але збирати і доносити, збирати і доносити... «Лупайте сю скалу!» Рік-два-три — і проблема, по-моєму, цілком рішабельна, оскільки справа для держави копієчна, а українська мова нашим очільникам не ворожа, а тупо байдужа. Відповідно, всі необхідні рішення цілком можна вигризти у Києві, далеко ходити не треба. То чому ні?

Я, наприклад, цілком готовий брати в цьому участь. Контактувати в реґіонах, з пресою і посадовцями, вести базу даних, вести сайт (а наприклад — http://kalynovahilka.org.ua/)... Чи ще би хтось приєднався?
Ось як долучитись до цієї доброї справи: http://letsdoit.org.ua/static/how/

А ось мої враження щодо аналогічної акції два роки тому: http://p-dzikovsky.livejournal.com/30949.html (і ідеї! ідеї!!!)
Репортаж [livejournal.com profile] burtin'а з розслідування фальсифікацій в російський глибинці. У нас щось схоже, як знаю, було в першому-другому турі в 2004-му. Все просто і буденно. Але дужже виразно, в підсумку.

"...Почти все, с кем мы общаемся, смотрят на нас изумленно, как на странных зверей, - и с каким-то немым сочувствием. И почти все -десятки людей - врут. Постепенно я понимаю, что то, что называлось "выборами", никакими выборами вообще не являлось - ни честными, ни нечестными. На местах это точно такие же "выборы", как при СССР: рядовая государственная кампания по созданию видимости легитимности. Все местные чиновники воспринимают задачу только так.

Проблема в том, что на этот раз население вдруг почему-то приняло эту кампанию за выборы - и результаты "Единой России" оказались настолько плохими, что отовсюду полезла солома. Суды, прокуратура, следствие, милиция видят свою задачу исключительно в том, чтобы защитить своих людей, выполнявших государственную задачу, от каких-то приезжих дураков..."

Мноґабукафф...
Фото взято у [livejournal.com profile] frankensstein:



Маю якесь таке відчуття, що реґіоналів на осінніх виборах винесуть на фіґ по всій Україні - причому будь-де в Україні фальсифікації тепер запросто можуть вивести людей на майдани. Маріуполь, для прикладу, як пише вікіпедія: "друге за значенням місто в Донецькій області". А майдан на Донеччині - це цікааааво!

І хто переможе - "Фронт змін"? Хм...

Бігборда написана українською, між иншим.
Задекларовано - точно і сильно - що суд є одною з ключових проблем сучасної Росії (аналогічно - України) і громадські протести слід акцентувати саме на темі встановлення справедливого суду:
http://synoptiq.livejournal.com/1214.html - і пропонується започаткувати громадський рух з цього приводу.

Все так, навіть дуже так і я готовий підтримати такий підхід і таку справу всіма руками - але біда в тому, що громадські рухи у нас ніяк не започатковуються, так як треба :-( Але раптом?
Не можу не процитувати:

"...Навальный ― не из лакейской? Так ведь лакейская Кремля больше, чем кажется. Человек борется с коррупцией? Любимое занятие лакеев. Бороться надо с лакейством, с милитаризмом, с несвободой, а с коррупцией ― это в последнюю очередь. Гитлер пришёл к власти, обличая коррупцию веймарской демократии. Создал абсолютно некоррумпированную СС ― вот счастье-то!..

...К счастью, не поздно притормозить и повернуть. Пересчитать критерии подсчёта. Пересчитать население ― нас уже меньше 140 миллионов, но нас ещё достаточно много, чтобы не зацикливаться на двух десятках коррумпированных персонажей, чтобы родить спрос на Сахарова и Гавела. В России не Гавелов нет, в России спроса на Гавела нет ― ну, вот за рождение этого спроса в наших душах!"

Повністю: http://yakov-krotov.livejournal.com/1350704.html

November 2016

S M T W T F S
  12345
6789101112
131415161718 19
202122 23242526
27282930   

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 25th, 2017 09:40 am
Powered by Dreamwidth Studios