На питання в ФБ, ким українці вважають Гоголя, одразу ж спіймав відповідь: "це холівар".

Але в цей момент я не знав, що таке "холівар" — чув це слово, так, але досі ніколи-ніколи не задумувався над його сенсом. Відтак, наґуґлив: https://ru.wiktionary.org/wiki/%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%80 — і дійсно, виявилось що тема Гоголя є типічним холіваром.

Але ж цікаво працює свідомість — в якості назви ситуації підсовує слово, неясне саме по собі, але таке, яке є вживаним для означення аналогічних ситуацій.

Так, кеп!

P.S. Заодно й розширив свій словник на одне нове слово.
Не пройшло й 20-ти років моєї роботи з Perl'ом, як я розібрався, як він працює з юнікодом. З цього приводу не мому не процитувати: "... на каждом витке развития Perl разбрасывает вокруг себя множество разнообразных граблей, которые программисты затем старательно собирают (иногда по два раза, если первые грабли были экспериментальными)."

https://habrahabr.ru/post/53578/
"Стояв чекав на Видубичах маршрутку на 11:50.

В 11:50 прийшли два мужики зі стрємянкою і змінили розклад."
"Найважливіше, чого я навчився в цьому році в Буковелі — що вареники можна їсти одночасно і зі шкварками, і зі сметаною. Цьому навіть в університеті не вчать.

Тепер не треба вибирати!!!"
Впродовж останніх місяців трапилось мені декілька разів полежати на операційному столі. Ото пару тижнів тому ходить круг мене операційна сестра — руки прив’язала, катетер у вену вставила, крапельниці міняє, в очі загляда...

— Як Вас звуть? — запитую (вона вже не вперше навкруг мене, але забув її ім’я, забув).
— А навіщо Вам?
— Ну, якось би треба до Вас звертатись,..
Мовчить.
— А знаєте, — кажу, — є у мене друг-програміст, то як родилась у нього дочка, то перших декілька тижнів він називав її НоуНейм.
— Так, — відгукується медсестра, — Ви мені це вже розказували.

А тим часом хірурги длубаються в моїй нозі.

— Ну как можно так поломаться!? — каже один другому — Он (це про мене), явно что-то недоговаривает.
– Правду кажу! — дозволяю собі втрутитись у розмову — Так і було: йшов, послизнувся, різко присів на нездорову ногу...
Голос хірурга:
— ОН НЕ СПИТ!

А ще між иншим. Я, здебільшого, працюю і проводжу час вдома, відвідуючи хіба околишні магазинчики. До українізації цього середовища я вже звик, а от те, що в інституті в центрі Києва переважна частина спілкування (лікарі, сестри, санітарки, пацієнти, відвідувачі) відбувається українською — це мене приємно здивувало.

Невсеремось, словом.
"Пенал для девочек «Два аборта»".

Ой.
А між иншим. Повернення Московщині (Московії) історичної назви, пропоноване недавно кимось із політиків — справа, як на мою думку, цілком справедлива. Але раптом виявляється, що така термінологія якось прямо таки вивертає язик. Ну, пробував, пробував — і так чомусь і не говориться, і не думається. Мноґабукафф...

Але, факт, слід називати сєвєрного сосєда справжньою назвою, відповідною до його історії і ментальности. Відтак, я би запропонував підходящу історичну назву — "Орда". Без жартів.

Вони пишуть в офіційному документі: "назначить послом НА Украине". А право нашого преза (аби був президентом, а не презервативом, звісно) видавати указ: "призначити послом в Орді". Ну, бо це буде по-українськи. Мова у нас так. А шо?
Дотримуюсь думки, що якщо це правда, то Бубенчик — молодець, бо вбивати "беркутів" в тій ситуації таки треба було, а зробити це було складно в силу багатьох причин.

І історія ця виглядає цілком вірогідною — инакше нема чим пояснити раптовий відхід силовиків з Майдану і карт бланш для них на застосування нарізної зброї (до цього з їх боку масово застосовувались хіба помповики і гранати).

І так, якщо це правда, то, безперечно, такі дії спровокували загибель людей на Інститутській. Але зважмо на те, що "беркути", хоч і "спровоковані", справедливих (а що таке справедливість?) підстав для тих вбивств все ж не мали — то де тут вина Бубенчика? А ще зважмо на те, що "наступ на Інститутській" — це кульмінація бардаку в керівництві Майданом, за яку, звісно, ніхто з боку "майданних лідерів" поки не відповів (навіть питання таке не ставилось — а треба би, треба би).
Розмовляв з товаришем по "батальйону ОУН". У того вкрай цікава історія — на фронт він потрапив після того, як втік з ВСУ, де служив срочку — підмітав аеродром десь на Херсонщині і бомбив начальство рапортами про перевід в бойову частину. Після подачі 14-ти таких рапортів — плюнув і втік воювати.

Восени 14-го з 93-ої бригади відправлено було папір у військову прокуратуру про те, що хлоп є, наш, воює. І шо? А прокурорським насрати — його таки оголошено в розшук. Каже, проходив оце автокурси, майже завершив, аж тут гайці (поліцайці, ага-ага) кажуть, що йди, мовляв, до мусорів, там у тебе якісь проблеми, розрулюй.

Словом, цінують наші держслужбовці добровольців, ох, цінують. Ну а ми, їх, звісно, теж цінуємо відповідно. Аж приємно подумати про майбутнє.

***

І просто так (музикою навіяло).

Боєць з позивним ВДВ у нас в "батальйоні ОУН" придумував усілякі примовки. Його улюблений цикл — "будь мужиком!" Типу, "будь мужиком, зроби те", "будь мужиком, зроби се"...

Сидимо ми, значить, в кузові урала перед трансфером у Піски — і тут ВДВ видав, вважаю, одну з вершин власної творчости. Вже й не згадаю ні приводу, ні адресата, але сказано було: "Будь мужиком! Розслаб булки!"

Ех...

Feb. 8th, 2016 03:10 pm
Навіть найближчі люди часом робляться зарозумілі :-((( Оце роблю новий свій прайс-сервер — http://kupuj.com.ua — і прошу сестричку, яка торік влаштувалась на фірму, щоб обмінятись посиланнями з їх сайтом. Вона на доброму рахунку в начальства — то чому б і ні? А та тільки насміхається у відповідь. І фірма її якась наче бусурманська — "ґууґле". Ех...
Пише Вахтанг Кіпіані: "Раджу прочитати цю книжку тим велетам цивілізації, які пишуть расистські і шовіністичні пости про біженців з Азії. Рівно 125 років тому почалась еміграція людей з Галичини, Буковини, Покуття до Канади. Вони були брудні, некультурні, неписьменні, вони ніколи не мились і не стриглись. Місцеві "англіки" їх зневажали і не вважали тих русинів за людей. Священик Нестор Дмитрів був очевидцем цього і писав газетні колонки про ці прикрі картини в "Свободу". Але він лаяв не канадців, а своїх, прагнучи зробити своїх земляків гідними членами нового для них суспільства. Тоді українці були тогочасними сирійцями для світу. Про сьогоднішніх українців, які є "акціонерами" держави Канада мовчу."

https://www.facebook.com/vakhtang.kipiani/posts/10153798862197410

Не можу не прокоментувати цю високу тезу.

Тогочасні українці певно що були брудні — від злиднів і тяжкої роботи, за якою вони, власне, і переїхали до Канади.

Сучасним же сирійцям в Европі епітет "брудні" не пасує і, наче, ніхто їх так не характеризує. Також аж ніяк не варто називати правовірних некультурними. Вони — праведні сини Аллаха, носії світла в тих віддалених північних палестинах.

Так що ніякої схожости. Автор попав пальцем в дупу.
І по формі, і по суті справи.

Щоправда, дотримуюсь думки, що Йуля — куди більш антиукраїнська гнида, аніж він, але що це міняє?

Також зауважу, що Янукович допанував до Майдану через 2 роки після посадки Йулі, а Порошенко, судячи по всьому, справиться куди скорше.
Застуджений — лікуюсь горілкою, як звично. Років 12-13 тому знайшов цей метод і на початках результати були просто феноменальні — грам 200 на ніч і все до ранку проходить (без жартів). Але мої бацили, паскуди, з часом адаптувались і тепер дія горілки при простуді істотно послабилась. Але якщо приймати цілий день — дія все ще доволі ефективна, шкірка варта вичинки.

І тут я зауважую, що трішечки під мухою робота йде дуже добре. В цьому, знову ж таки, нема ніякого особливого відкриття, оскільки ще року з 99-го я знаю на широкому особистому досвіді, що при певній дозі алкоголю (строго — в межах одної пляшки сухого вина) моя працездатність не погіршується.

Але! Мені скоро 50 і шлея в сраці вже далеко не та — я критично не задоволений власною продуктивністю. На тверезу голову. В той час як під градусом — опа! — ефективність відчутно покращується. Отака от вимальовується приватна альтернатива (сиріч дилема).

Розумію тих, хто списвя :-( Але не претендую, ні.
Каже товариш, який приїхав у відпустку з АТО: "наш сракомордий". Ну, ви розумієте.

А ще він каже: "наш бетонноголовий" — це про нашого київського.
Мені сьогодні наснився вірш. Себто снився-снився цікавий динамічний сон — якісь менти, імітація буцімто нанесених ними тілесних ушкоджень, зведення перед ними загорожі з фанери(?), стрибок через якусь иншу огорожу і біг по полю навперейми літаку, який летить низенько-низенько і яскраво-яскраво світить фарою... — і тут я прокинувся з наступними рядками на вустах.

"А ты иди и немножко понюхай,
Какой я согласен пить вода."

Все розумію, окрім одного — де санітари?
Розповідає давній львівський друг, чиї батьки родом з далекої Росії. Дідо його був з сибірських козаків (їх станиця зараз на півночі Казахстану) і наприкінці 80-х приїхав в гості до Львова. Каже йому дочка (мама друга): "Если чего не поймешь, не стесняйся, переспроси, люди тут отзывчивые". Дідо пішов гуляти, повернувся годин через кілька і: "Да что ж тут непонятного? Мы всегда так говорили."

А сама мама свого часу від школи аж до технікуму прожила під постійні кпини на її "неправильный русский". То вже аж по заміжжю вирішила вивчитись "правильному русскому", вивчилась, заговорила, а згодом приїхала до Львова — і все-все розуміла, але й слова не казала українською.
Пише Taras Ganzha:

"батько омериканського інструктора (син зараз в Яворові):
"син каже, у вас там всі волають шо кругом зрада.
я вам про в'єтнам можу таку х**ню росказать, шо ваша х**ня - це просто дєццькій лєпєт.
і наші генерали не були підкуплені в'єтконгом. вони просто далбайоби".

https://www.facebook.com/taras.ganzha.7/posts/587431944692964
Сиджу в машині, чекаю на Ліну. Неподалік проходять двоє, по виду, якихось гопників. І каже один з них другому: "Вечером после девяти у меня пинг стабильно меньше 200". Ну-ну :-)
"Внешний долг России по итогам 2014 года снизился ... до 599,5 миллиарда долларов... К началу прошлого года внешний долг составлял 728,9 миллиарда." — http://lenta.ru/news/2015/01/20/cbr/

Разом з тим міжнародні резерви РФ за рік зменшились з 509,6 млрд. доларів до 385,5 млрд. — http://cbr.ru/hd_base/?PrtId=mrrf_m

Отже, зменшення боргу на 129,4 млрд. за рахунок зменшення резервів на 124,1 млрд. — нє? При такій динаміці через 3 роки в РФ залишиться всього 200 млрд. боргу при нулі резервів — яка цікава перспектива :-)

Хоча, звісно все має вирішитись значно швидше і зовсім не лінійно (йа, місцями, математик!)
Цікаво, що б сказали захисники свободи слова, якби на марш єдности вийшли люди з величезними карикатурами на вбитих — особливо, на сам процес того вбивства? на передсмертну поведінку жертв? Це можна би було зобразити дуже кумедно — еге ж? Адже на карикатури слід відповідати виключно карикатурами, чи не так?

Ситуація асоціюється у мене з волинською різнею 1943-го — багато століть принижень в Речі Посполитій, утиски українців в міжвоєнній Польщі, "пацифікація", колонізація українських земель... І на маєш :-(

Словом, за все доводиться платити — і ціна часом виявляється непомірно високою. І для визискувачів також.

P.S. Ще про оспівану свободу слова у Франції: "Во Франции молодой человек приговорен к шести месяцам заключения за то, что выкрикнул «Да здравствует Калаш» (автомат Калашникова — прим. «Ленты.ру») в адрес полицейских в день национального траура по жертвам теракта в редакции еженедельника Charlie Hebdo. Об этом сообщает Agence France-Presse в понедельник, 12 января. Суд также обязал обвиняемого выплатить по 200 евро каждому из четырех сотрудников полиции в качестве компенсации морального ущерба."
http://lenta.ru/news/2015/01/12/kalash/

І це не фейк! http://www.bfmtv.com/societe/six-mois-de-prison-ferme-pour-avoir-crie-vive-la-kalach-857040.html

November 2016

S M T W T F S
  12345
6789101112
131415161718 19
202122 23242526
27282930   

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 19th, 2017 11:42 am
Powered by Dreamwidth Studios